Структура за темами

  • Загальне

    • Біологія – наука про життя

      Біологія як наука: об’єкт дослідження, завдання, історія становлення і розвитку, наукові поняття (науковий факт, гіпотеза, закономірність, закон, теорія).

      Основні методи біологічних досліджень.

      Система і класифікація біологічних дисциплін. Видатні українські та зарубіжні вчені-біологи, їх внесок у розвиток біологічної науки.

      Напрями сучасних біологічних досліджень.

      Узагальнення. Ресурсна, пізнавальна та естетична цінність живої природи.

      Результат пошуку зображень за запитом "біологія"

      • Системна організація живої природи

        Рівні організації живої природи, їх розміри, час існування, складові частини та зв’язки між ними.

        Поняття "життя" та структурно-функціональний підхід до розкриття його сутності.

        Ознаки і властивості живого. Поняття біологічної системи (біосистеми). Основні властивості біосистем: ієрар­хічність структурної організації, цілісність, відкритість, здатність до саморегуляції, розвитку, адаптації і само­відтворення.

        Узагальнення. Різноманітність і особливості біосистем.



      • Елементний склад біологічних систем

        Методи вивчення живої природи. на молекулярному рівні. Основні напрями біохімічних досліджень.  Значення молекулярної біології.

        Елементний склад біологічних систем. Біогенні елементи, їхнє розташування у періодичній системі Д. Мендєлєєва. Елементи-органогени. Макро-, мікро- та ультрамікроелементи.

        Потреби біосистем у хімічних елементах. Накопичення хімічних елементів у біосистемах. Поняття про елементози. Ендемічні хвороби.

        Узагальнення. Єдність елементного складу різних біосистем.


                                  Результат пошуку зображень за запитом "макроелементи"

      • Різноманітність неорганічних сполук у складі живої природи.

        Різноманітність неорганічних сполук у складі живої природи.

        Біологічні функції оксидів, основ, кислот. Поняття про гідрофільні, гідрофобні та амфіфільні сполуки, їх поширеність в живих

        організмах. Електроліти живих систем та їх біологічне значення.

        Значення води і неорганічних солей для живих систем. Поняття про якість води і гранично допустиму концентрацію речовин. Біологічні функції води. Розчини у живих системах: розчини електролітів, буферні розчини, їх властивості та біологічне значення.

        Вода

        H2O (water molecule).jpgWater molecule dimensions.svg

      • Біомолекулярний склад живого

        Біомолекули: елементний склад, причини різноманітності. Низькомолекулярні сполуки живих систем і біополімери. Білки – структурна основа біосистем.

         

        Внесок А. Данилевського, Е. Фішера, Ф. Сенгера, Л. Полінга у вивчення білків. Амінокислотний склад білків. Будова, хімічні властивості та класифікація амінокислот. Рівні структурної організації білкової молекули. Фізико-хімічні властивості білків. Пептиди: механізм утворення та фізіологічне значення. Класифікація білків. Загальна характеристика функцій білків у живих системах.

        Ферменти: класифікація, структурно-функціональна організація і  властивості ферментів. Механізм дії ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. Використання ферментів. Досягнення у вивченні та синтезі білків.

        Вуглеводи. Загальна характеристика та класифікація вуглеводів. Моносахариди і дисахариди: склад молекул, властивості, біологічні функції. Полісахариди: структура молекул, властивості, біологічні функції.

        Ліпіди. Загальна характеристика ліпідів: склад і структура молекул, фізичні та хімічні властивості. Різноманітність ліпідів: жири, воски, стероїди, фосфоліпіди, гліколіпіди та особливості будови їх молекул.

        Нуклеїнові кислоти. Історія і методи вивчення нуклеїнових кислот.

        Нуклеотидний склад ДНК та РНК. Структурні особливості молекул ДНК і РНК. Правило Чаргаффа.  Функції нуклеїнових кислот.

        АТФ: будова молекули і біологічне значення. Поняття про макроергічні хімічні зв’язки.

        Біологічно активні речовини, їх вміст у живих організмах і значення для життєдіяльності. Гормони, алкалоїди, коферменти, їх біологічне значення. Основні групи вітамінів, їх представники, біологічне значення.

        Штучний синтез біополімерів: проблеми та значення. Основні напрями біохімічних досліджень в Україні.

        Узагальнення. Бімолекулярна єдність і універсальність біосистем.

         


      • Лабораторний практикум

        1. Якісні реакції об’єктів живої природи та біологічних рідин на вміст макро_ і мікроелементів (27,11).

        2. Оцінка біоактивності хімічних елементів (за довідниками).

        3. Виявлення симптомів дефіциту або надлишку хімічних елементів у рослинних

        організмах.

        4. Розрахунки приблизного вмісту макроелементів у власному організмі. 5. Написання рівнянь дисоціації електролітів живих систем. 6. Кислотний гідроліз білків і кольорові реакції амінокислот, пептидів, білків, біуретова, ксантопротеїнова, Фоля) (04.12).

        7. Виділення лецитину з яєчного жовтка та його гідроліз. 8. Якісні реакції на вітамін С.

        9. Вивчення властивостей ліпідів (05.12).


        • Клітинний рівень організації живого. Структура кліинного рівня.



          Нарис історії вивчення клітини. Клітинна теорія: засновники, основні положення. Значення клітинної теорії для розвитку біології. Нарис історії вивчення клітини. Клітинна теорія: засновники, основні положення. Значення клітинної теорії для розвитку біології (08.12. Д/з §31, §32 §33). Науки, що вивчають життя на клітинному рівні. Методи вивчення життя на клітинному рівні. Загальне уявлення про будову клітин прокаріотів (11.12. §34, опрацювати конспект).   Загальне уявлення про будову клітин еукаріотів. Структурні компоненти еукаріотичної клітини: поверхневий апарат, цитоплазма, ядро (12.12. §34 опрацювати конспект). Лабораторна робота № 12. Виготовлення і опис мікропрепаратів клітин рослин(12.12. Д/з §34). Лабораторна робота№ 13. Вивчення клітин дріжджів під мікроскопом. Практична робота № 9. Вивчення клітин рослин і тварин під мікроскопом(15.12. Д/з повт.§31-§34). Залікова семестрова контрольна робота (18.12).

          Поверхневий апарат клітини, його структура і функції. Лабораторна робота№ 10. Рух цитоплазми. Явище плазмолізу і деплазмолізу в рослинній клітині. Молекулярний склад і структура мембран. Роль мембран у клітині та міжклітинній взаємодії. Проникність мембран.  (19.12 Д/з §35 ). Клітинна стінка рослин: особливості хімічного складу, лігніфікація. Лабораторна робота № 11*. Живі та мертві клітини. Явище дезорганізації. Цитоплазма та її компоненти: цитозоль, органели, включення. Цитозоль(гіалоплазма): хімічний склад та функції.  (21.12 Д/з §37 ). Одномембранні органели: ендоплаз­матична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі (24.12 Д/з §36 ). Двомембранні органели. Будова і функції мітохондрій. Основні групи пластид, їх склад і функції. Автономність двомембранних органел (25.12 Д/з §38 ).




        • Основні процеси клітинного рівня


          Метаболізм – основа життєдіяльності клітини. Основні метаболічні процеси клітини та методи їх вивчення. Джерела енергії для клітини (20.01). Процеси біосинтезу в живій клітині. Ген – спадковий чинник живої природи. Генетичний код та його властивості(21.01). Матричне відтворення ДНК, РНК, білків (22.01). Біосинтез білків: умови і основні етапи. Практична робота № 11. Моделювання процесів транскрипції, трансляції  (27.01). Біосинтез вуглеводів і ліпідів: основні реакції та умови здійснення. Енергетичний обмін у клітині (28.01). Біологічне окиснення – основа енергетичного обміну (29.01). Етапи енергетичного обміну (03.02). Фотосинтез, його роль у природі. Історія вивчення фотосинтезу. Роботи К. Тімірязєва. Фотосинтетичні пігменти. Поняття про фотосистеми. Основні реакції світлової та темнової фаз фотосинтезу. Фотоліз води. Синтез АТФ у процесі фотосинтезу (04.02). Хемосинтез. Практична робота № 12. Порівняння процесів фотосинтезу і хемосинтезу (05.02). Внутрішньоклітинна регуляція метаболізму. Роль ферментів у регуляції метаболічних процесів. Гомеостаз та механізми його підтримання у клітині.Практичне значення знань про метаболічні процеси (10.02). Узагальнення. Клітина – цілісна саморегульована система (11.02).




          Схема біосинтезу білків.




        • Самовідтворення клітини. Віруси

          Репродукція клітин. Соматичні і статеві клітини. Життєвий цикл клітин. Інтерфаза. Способи репродукції клітин (23.02).  Мітоз. Фази мітозу, їх тривалість і біологічне значення. Амітоз. Регуляція і чинники мітотичної активності. Ендомітоз (24.02). Мейоз. Фази мейозу (25.02). Кросинговер. Біологічне значення мейозу (02.03). Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз (03.03).

          Клітинні технології (04.03). Неклітинні форми життя – віруси. Історія і методи вивчення вірусів. Місце вірусів у системі органічного світу (09.03). Особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів. Шляхи проникнення вірусів у клітини і організм хазяїна. Бактеріофаги (10.03). Пріони. Віроїди (11.03).

          Заходи профілактики вірусних хвороб. Узагальнення. Клітинний цикл як інформаційний процес і основа неперервності життя (16.03).